Ви чули, що мова — це насильство, а наука — сексистська? Ви говорили, що ожиріння — це здорово, або що не існує такого поняття, як біологічна стаття, чи що тільки білі люди можуть бути расистами? Знайомтеся, ви бентежте ці ідеї. І ви ніяк не збагнете, як їм вдалося так швидко кинути виклик усьому західному суспільству.
Гелен Плакроуз і Джеймс Ліндсей простежили еволюцію цих ідей від французького постмодернізму до сьогодення. Автори доводять: постмодернізм не помер. Навпаки, він вийшов за межі університетів і переріс у «священну війну» проти Заходу, науки, свободи слова й лібералізму.
Тепер постмодернізм — це квазірелігія ідентичності, яка має свою догматику та військових адептів, сповнених рішучості навернути інакодумців, а інакше — змусити їх мовчати. Утім, автори певні: мовчати ми не маємо права.